«Вовина тисяча» розбрату: брати чи не брати

Богдан Скаврон

На тлі підвищення податків, зумовленого необхідністю підтримати Сили оборони під час повномасштабної війни, президент Зеленський восени 2024 року ініціював програму соціальної підтримки українців у складний зимовий період. Заявки на виплати почали приймати 1 грудня.

Ініціатива, яка передбачає отримання усіма громадянами України незалежно від віку і статусу, що перебувають на неокупованих росією територіях, одразу отримала назву «тисячі Зеленського», або «Вовиної тисячі». І так само одразу навколо неї виникли запеклі суперечки: очільника держави звинувачували у політичному популізмі, марнотратстві у воєнний час та навіть у спробі встановити фінансовий контроль над населенням.

Наприкінці грудня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що заявки на отримання 1000 гривень за програмою «Зимова єПідтримка» подали вже 10 мільйонів українців. Тобто приблизно третина громадян із тих, хто проживає на контрольованій урядом території України, уже зробила свій вибір на користь отримання допомоги від держави.

Але оскільки програма діє до 28 лютого і деякі українці досі вагаються із заявками, «Місто» пропонує детально розглянути всі за і проти такої ініціативи, а також підводні камені цієї соціальної допомоги.

Звідки взялися гроші 

Тисяча гривень – невелика сума на теперішній час. Щоправда, як постійно наголошував український президент, для сім’ї з кількох осіб ця тисяча помножиться кратно, адже виплата передбачена як для дорослих членів родини, так і для дітей.

З іншого боку, у масштабі держави загальна сума коштів, передбачених на виплати соціальної допомоги, виглядає колосальною. Заступник голови парламентського комітету з фінансів, податків та митної політики Ярослав Железняк зазначив, що загальна вартість програми становитиме 15 мільярдів гривень. При цьому, дорікнув він, частина цих коштів буде перерозподіленою з більш важливих, на його думку, програм. 

У телефонному інтерв’ю The New York Times депутат Железняк також зазначив, що одночасне підвищення податків і надання допомоги схоже на те, як «однією рукою забирають гроші, а іншою – повертають».

Народна депутатка від «Європейської солідарності», економістка Ніна Южаніна уточнила, що заради виплати «тисячі Зеленського» Кабмін зменшив:

• на 99 млн 830 тисяч гривень програму «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва»;
• на 1 млрд 763 млн гривень програму «Забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями» (так звану програму інвестняні);
• на 2 млрд гривень програму «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення».

Загалом задля одноразової державної грошової допомоги «Зимова єПідтримка» було перерозподілено 3 млрд 863 млн гривень.

Натомість заступниця голови Комітету з питань бюджету Верховної Ради, нардепка від «Слуги народу» Леся Забуранна заявила, що на ініційовану президентом Зеленським соціальну програму передбачено кошти, надані партнерами саме для соціальних виплат, які не були витрачені 2024 року і які неможливо витратити на інші цілі, скажімо, на будівництво фортифікацій.

«Всі до єдиної гривні кошти, які нам дають міжнародні партнери, мають чітку спрямованість. Ми не можемо кошти, які нам дали на соціальні видатки, витратити на будівництво фортифікацій. Це неможливо, тому що ми отримуємо транші з дуже чітким цільовим призначенням», – запевняла вона у розпал дискусії про доцільність соціальних виплат під час війни. 

За що критикують програму

Програму соціальної допомоги критикують також через те, що індивідуальні виплати не зможуть суттєво вплинути на економічне зростання. Коментуючи ініціативу президента, критики писали, що цієї допомоги одному господарству вистачить на лічені дні, а головними бенефіціарами цих виплат стануть супермаркети продуктів та ДТЕК, оскільки найбільша стаття непродовольчих витрат домогосподарств – це комунальні платежі, в яких велику частку займає плата за електрику.

Дехто вважає недоцільним виплачувати кошти усім українцям, таким чином зрівнявши тих, хто дійсно потребує допомоги, з достатньо заможними людьми. Зокрема, старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай зазначив, що програма повинна бути орієнтована на найвразливіші верстви населення: переселенців, пенсіонерів і ветеранів.

На сайті президента України ще наприкінці жовтня, коли тільки з’явилася інформація про цю ініціативу, було зареєстровано аж три петиції, в яких українці просили скасувати рішення про виплату соціальної допомоги.

Ініціаторкою однієї з них була 79-річна пенсіонерка, яка попри мізерну пенсію у 3395 грн вважала недоцільним витрачати кошти таким чином. Натомість вона пропонувала спрямувати гроші на виготовлення зброї, яка під час війни потрібна для перемоги України.

Ще один автор петиції запропонував перенаправити кошти з програми на фінансування реабілітаційних заходів для ветеранів війни. За його словами, виплата 1000 гривень усім українцям не буде ефективною.

«Чи вірю я, що петиція спрацює? Ні. Але я думаю, що ідея роздачі просто так грошей точно рейтинг [президента Зеленського] не підніме. Бо надто тупо це виглядає після заяв про відсутність грошей на армію і підняття податків», – написав з цього приводу народний депутат Ярослав Железняк.

Політичний експерт українського аналітичного центру Democracy House Анатолій Октисюк заявив, що Зеленський, мабуть, уже думає про свою долю на післявоєнних виборах і в такий спосіб хоче повернути прихильність виборців, адже його рейтинг дещо знизився. Опитування Київського міжнародного інституту соціології у 2024 році засвідчило, що рівень довіри до президента становить 59%, тоді як у 2023 році він був 77%. 

Теорії змови

В умовах для отримання грошей за програмою «Зимова єПідтримка» дехто (зокрема народний депутат від «ЄС» Володимир Ар’єв) побачив спроби встановити контроль за рухом усіх коштів на банківських картках, а також інші «таємні плани», щоправда не світового, а українського уряду.

Зокрема, народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк висловила думку, що організація цих виплат може бути спробою перерахувати населення України, а також виявити чоловіків, які ухиляються від мобілізації. 

«Як на мене, оця тисяча, як і інші програми експериментального проєкту «Національний кешбек», розрахована на те, щоб порахувати, скільки осіб взагалі є в Україні та проживають постійно на території держави, не перебувають на окупованих територіях і не виїхали за кордон», – заявила нардепка в інтерв’ю «Радіо Свобода».

Василевська-Смаглюк додала, що мільйони чоловіків, які «теоретично переховуються» від мобілізації, можуть клюнути на «наживку» у вигляді додаткової тисячі гривень для родини.  «Наприклад, у родині є два чоловіки, які підлягають мобілізації, і дві жінки, то на них [передбачено виплат] чотири тисячі гривень… Хтось зареєструється з чоловіків. Тому що чотири тисячі краще, ніж дві», – сказала вона.

Правозахисник Володимир Яворський у коментарі «ВВС Україна» припустив, що у цьому випадку корисними можуть бути дані про соціально вразливі групи людей, які, швидше за все, захочуть отримати президентську тисячу. Ця інформація, на його думку, може бути використана у майбутньому для політичного впливу. У багатьох країнах через таргетування, тобто виділення цільової аудиторії, проводяться виборчі кампанії.

З приводу підозр щодо «фінансового контролю» у Мінекономіки уже дали роз’яснення про розкриття даних за транзакціями. Зимову «тисячу Зеленського» нараховують на картку «Національного кешбеку» – чинної уже кілька місяців державної програми, яка передбачає, що покупцеві відшкодовують 10% від вартості товару українського виробника. В умовах її отримання існує згода на передачу даних щодо транзакцій, щоб «Дія» змогла фіксувати придбання акційного товару і нараховувати кешбек.

«Для того, щоб прогарантувати, куди будуть витрачатися кошти, щоб це не був кеш, знятий з банкомата, ми вирішили, що швидше і правильніше буде нараховувати гроші на картку «Національного кешбеку», де вже технічно налаштовані певні обмеження і контроль», – пояснила «ВВС Україна» заступниця міністра економіки Надія Бігун.

Це ж було вже

Виплати у розмірі 1000 гривень під час економічних труднощів є традицією в Україні, до якої вдавалися різні уряди впродовж останніх двох десятиліть.

Найчастіше у цьому контексті згадують «Юліну тисячу» – популістську спробу виплатити компенсацію за втрачені гроші вкладникам радянського «Ощадбанку» під час прем’єрства Юлії Тимошенко 17 років тому. На отримання 1000 грн у реєстрі вкладників заощаджень зареєструвались 12,8 млн громадян, але виділених з бюджету 6 млрд вистачило лише половині з них. Кошти видавали готівкою і тратити їх можна було на будь-що. На той час (січень-травень 2008 року) це була солідна сума еквівалентом $200. 

Для виплати компенсацій було використано запозичені у 2007 році валютні кошти, а під час світової фінансової кризи 2008 року долар зріс з 5 до 8 грн. Тобто по факту, щоб виплатити населенню 6 млрд грн, уряд витратив щонайменше 10,5 млрд грн. Через роздачу грошей в Україні почала стрімко зростати інфляція – близько 16% за квартал.

Перед президентськими виборами 2010 року новий прем’єр-міністр Віктор Янукович спробував перевершити «атракціон небаченої щедрості» Тимошенко і пообіцяв повернути понад 6 млн українців втрачені вклади з урахуванням інфляції за майже 20 років. Так «Юліна тисяча» перетворилася на «Вітіну штуку», вартість якої дещо знецінилася і становила еквівалент $125. 

Янукович вибори виграв, але виконувати обіцянку розпочав тільки у червні 2012 року перед парламентськими виборами. Гроші теж видавали готівкою, але за бажанням громадяни могли оформити платіжну картку або зберегти гроші на своєму депозиті й отримувати відсотки. Виплатою скористалися 3,4 млн громадян, на замаскований підкуп виборців уряд Януковича витратив 4,55 млрд грн. Ці гроші теж швидко з’їла інфляція.

У 2021 році, коли під час епідемії COVID-19 слуги народу на чолі із президентом Зеленським проводили активну кампанію за вакцинацію населення, усім повнолітнім громадянам за проходження повного курсу щеплення запропонували отримати по 1000 грн. Згодом кошти за щеплення почали видавати українцям від 14 років.

Виплати «ковідної тисячі» розпочалися у грудні 2021 року. Щоб отримати еквівалент $36 (курс долара у 2021 році складав 27,20 грн/долар), потрібно було зареєструватися у програмі «єПідтримка» через застосунок «Дія». Кошти надходили на спеціальну картку, яку треба було відкрити у своєму банку.

Витратити «ковідну тисячу» можна було лише на певні товари та послуги, зокрема на книжки, квитки на транспорт, оплату комунальних послуг, ліки, послуги у сфері культури, спорту та освіти. В уряді це пояснювали прагненням не тільки стимулювати людей до вакцинації, але й підтримати сектори економіки, які найбільше постраждали від карантинних обмежень.

Програму «єПідтримка» критикували через необхідність реєстрації в «Дії» і виключно безготівковий обіг коштів, що унеможливлювало отримання грошей літніми людьми без смартфонів і банківських карток. В уряді обіцяли згодом розробити систему виплат готівкою, але до цього не дійшло. Нарахування «ковідної тисячі» через «єПідтримку» припинили у березні 2022 року після початку повномасштабної агресії росії. 

Що потрібно знати про програму «Зимова єПідтримка»

Допомога за програмою «Зимова єПідтримка» є одноразовою. Вона доступна для людей, які живуть в Україні, незалежно від віку. 

Заявки на виплату прийматимуться до 28 лютого 2025 року.

Гроші надійдуть на картку «Національний кешбек». Отримати її можна через мобільний застосунок «Дія», «Укрпошту» та банки-партнери.

Отримана сума не підлягає оподаткуванню, а також не впливає на отримання субсидії. 

Витратити 1000 гривень можна буде на певні товари та послуги, зокрема:

• на оплату комунальних послуг;
• на оплату транспорту (квитки «Укрзалізниці»);
• на оплату мобільного зв’язку та ліків;
• на купівлю українських книжок та інших українських товарів;
• на послуги в сфері культури.
• Також цю підтримку можна буде використати для донатів ЗСУ за допомогою офіційно зареєстрованих українських благодійних фондів. Вони мають приймати оплату відповідно до правил платіжних систем і мати категорію суб’єкта господарювання MCС – код 8398. 

Проте перенаправити кошти на персональний збір, так звану банку, буде неможливо.

Витратити гроші потрібно до 31 грудня 2025 року.

The post «Вовина тисяча» розбрату: брати чи не брати appeared first on Місто.